При використанні матеріалів цього сайту - АКТИВНЕ ГІПЕРПОСИЛАННЯ та розміщення банеру -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!

Урок з історії України та української літератури на тему: «Боротьба українського козацтва з іноземними загарбниками. Тарас Шевченко ”Гамалія”. Волелюбні ідеї, навіяні історичним минулим»

Мета:

1.

• визначити причини, значення і наслідки боротьби українського козацтва з чужоземними загарбниками;
• дати характеристику “ добі героїчних походів” українського козацтва 17 ст.;
• охарактеризувати діяльність гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного.

2.

• продовжувати вдосконалювати уміння і навички роботи з картою, підручником,текстом твору, додатковим матеріалом ;
• формувати навички критичного мислення;

3.

• виховувати на найкращих рисах характеру запорізького козацтва – захисника українського народу;
• виховувати почуття поваги до історичного минулого Батьківщини.

Тип уроку: інтегрований

Обладнання:

Підручники, настінна карта України, атлас, ілюстрації, роздатковий матеріал, музикальне оформлення, збірник віршів Т.Г.Шевченка, виставка книжок,присвячена запорізькому козацтву.

Перебіг уроку

1.Організація навчальної діяльності

Учитель знайомить учнів з темою та очікувальними результатами в кінці уроку (записані на дошці); організацією навчальної діяльності в групах (створюються 2 групи)

2. Актуалізація знань

Повторення та узагальнення матеріалу про причини виникнення українського козацтва

Вчитель історії: на початку 17 ст. українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені.

Завдання для груп:

1 гр. - пригадайте,що означає термін “козак”?

2 гр. - де і коли виникло українське козацтво?

1гр. - які склалися передумови виникнення українського козацтва?

( розмістити на дошці примітку №1)

2гр. – які причини викликали появу козацтва?

( розмістити на дошці примітку №2)

3. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Вступне слово вчителя історії:

Сьогодні ми розглянемо одну з причин, як нездатність Речі Посполитої захистити українські землі від нападів татар,які вже з 15 ст. стали регулярними й досягали навіть Волині й Північної Київщини. Козацтво стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь у відповідь. Це створювало чимало ускладнень у стосунках Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяло тому, що козацтво стає відомим у Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу.

На поч.17ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях,” умиваючись, по свідченням сучасника, по лікоть у нашої крові та спустошуючи все огнем і мечем”. Як поводились на українських землях татари?

Завдання за групами:

-Розгляньте розміщені на дошці терміни та дайте їм визначення

1гр. ясир: гарем, баша

2гр. яничари: бусурман, каторга

З кінця 16ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорізькій Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати повоєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії.

Перші два десятиліття 17 ст. отримали назву доби героїчних походів українського козацтва. Саме у цей період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що козаки були неперевершеними майстрами морських боїв.

Робота з документами за групами

1 гр. Проаналізуйте документи № 1,2 та визначте:

• на якій меті діяльності українського козацтва наголошує київський митрополит Йов Борецький? Як він оцінює діяльність козацтва?
• основні етапи підготовки козаків до морського походу

2 гр. . Проаналізуйте документи № 3,4 та визначте:

• основні маршрути козацьких морських походів, з визначенням дат.

Покажіть ці маршрути на карті

• значення, яке мали козацькі морські походи

Опрацьовуючи матеріал підручника, ви дізнали ,що доба героїчних походів стала періодом діяльності одного з найвизначніших козацьких ватажків Петра Конашевича-Сагайдачного. Його внесок у розвиток України можна визначити рядом дієслів.

Щоб картина була повною, доповніть їх іменниками і прикметниками. За допомогою можете звернутися до підручника стор.74-77

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний:

• завершив…
• здійснив…
• переміг…
• впорядкував…
• відстоював…
• зміцнив…
• уславився…

Подвиги отаманів, гетьманів, козаків надихали українських письменників на безсмертні твори.

Вступне слово вчителя української літератури:

Тарас Шевченко… Безсмертна людина. Жива вона в нашій пам`яті, своїх творах. Замріть на хвилинку, погляньте кругом себе…Можливо, душа Шевченкова десь тут, поряд з нами, тому що його завжди приваблювала тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників, і зараз спостерігає, чи правильно зрозумів читач його ліро-епічну поему «Гамалія», чи стали його герої нам такими ж рідними, як і йому, чи пишаємося ми так само, як і він козацькими звитягами.

Робота з текстом

Робота розпочинається піснею невільників-українців, що страждають у турецькому ярмі. Давайте послухаємо її (звучить твір М. Лисенка «Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі»).

• До кого і за чим звертаються невільники?
• Який образ України потає з цієї пісні?

Плач-пісня закінчена. А далі,як і годиться в романтичному творі, сталося «чудо” і природа допомагає скривдженим.

• Як плач невільників через моря долинув до рідної землі?

Тоді

І Дніпр укрили байдаки,

І заспівали козаки,

Послухайте бойовий клич січового козацтва,своєрідну морську “маршову”(“ У туркені по тім боці”).

• Яка основна думка цієї звитяжної пісні?

Робота в групах:

1 гр. - дібрати епітети до слова “КОЗАК”

2гр. - робота з прислів‘ями

Наступний уривок переносить нас на турецьку землю, у передмістя Стамбула( читання тексту за особами)

• Як ви розумієте діалог Чорного моря з Босфором?
• Які визначальні епітети добирає поет до характеристики козаків?

Так само економно і містко охарактеризовано в цьому уривку й інші образи: султан -…; Босфор -…; козаки-невільники -…;

• Розкрийте зміст плачу-молитви у неволі.

І тут за мурами лунає бойовий клич їх побратимів: «Ріж і бий! Мордуй невіру бусурмана!»

Так починається велика батальна картина, яка до кінця розкриває характер запорізьких козаків і є кульмінацією поеми( виразне читання уривку)

Саме такою була плата за сотні спалених українських сіл, за тисячі загнаних у полон,за муки братів у неволі. Закінчується поема ще однією піснею козаків, у якій оспівано Гамалію( читання уривку напам’ять)

• Охарактеризуйте образ головного героя твору.
• Яка тема та ідея поеми?

4. Підсумки уроку

Бесіда з учнями за очікувальними результатами:

• Чим вам допоміг сьогоднішній урок щодо з’ясування теми « Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками»?
• Назвіть найкращі риси характеру запорізького козацтва

5. Домашнє завдання

Історія: використовуючи додаткову літературу, підготуйте повідомлення про славного гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного.

Українська література: на основі найкращих рис характеру українського козацтва написати твір-мініатюру на тему « Образ отамана Гамалії».

Додатки

Примітка № 1

Передумови виникнення українського козацтва

досвід освоєння південних степових територій ватагами уходників

наявність великого масиву вільних земель

прагнення людей до переселення на вільні землі у пошуках кращої долі

Примітка № 2

Причини виникнення українського козацтва

нездатність Речі Посполитої захистити українські землі від набігів татар

організаторська роль прикордонних землевласників та урядовців

посилення соціального і релігійного гноблення,запровадження кріпацтва

Документ №1

З маніфесту митрополита Йова Борецького (1620 р.)

«Козаки до того ж мають на меті невільників визволяти… І воістину християнству поневоленому на всьому світі ніхто після Бога добродійства такого великого не виказує, як…військо Запорозьке своєю мужністю і своїми перемогами. Що інші народи словом і бесідами виборюють, те козаки ділом своїм доводять».

Документ №2

Гійом Боплан про організацію козаками морських походів проти турків

Коли козаки задумують свій морський похід,то не мають дозволу від короля,але достають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана,однак похідний отаман вибирається тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є містом їхнього збору. Там будують човни, на яких є десять - п’ятнадцять пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше , ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу,на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду,а при сильному вітрі воліють веслувати..

Кожен козак озброєний двома рушницями,шаблею. А на кожному човні є також чотири – шість фальконетів( невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас…

Документ №3

У 1602р.козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турок галер вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже 1606р. запорожці здобули Варну на західному узбережжі Чорного моря,яка вважалася неприступною.

У 1608р. козаки «дивовижними хитрощами» захопили, зруйнували й спалили Перекоп, а наступного року напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород. 1614р. козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом

П. Конашевичем – Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято Синоп і спалено весь турецький флот, що стояв у гавані. Наступного року 80 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Босфорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул. Нарешті, 1616 р. Сагайдачний із величезною флотилією із 150 чайок та 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. Після кількаденної облоги

козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону,та визволили полонених.

Морські походи козаків ослабляли Османську імперію, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та Європейських держав, сприяли активізації національно – визвольної боротьби підкорених нею народів.

Документ №4

Історик Д.Яворницький про морські походи козаків 1616 року.

«…козаки,анітрохи не злякавшись султана,зібрали на початку 1616 року зо дві тисячі чоловік і знову під проводом П.Конашевича – Сагайдачного вийшли Дніпром у море проти турків. Очистивши Дніпровський лиман від ворогів вони кинулися до узбережжя Криму, спалили місто Кафу й визволили з неволі безліч християнських невільників. Від Кафи, перепливши впоперек Чорне море, вони попрямували до берегів Малої Азії і завдяки сильному вітрові досягли Мінери. Від Мінери берегом дісталися до Синопа й Трапезонта, узяли приступом обидва міста, розгромили пашу Цикалу , потопили три великих судна в морі й, захопивши ще кілька турецьких суден,повернули назад».

Урок з історії України та української літератури на тему: «Боротьба українського козацтва з іноземними загарбниками. Тарас Шевченко ”Гамалія”. Волелюбні ідеї, навіяні історичним минулим»

Опубліковано 26.02.2012 г.