www.uroki.net - сценарії шкільних свят, поурочні, тематичні, календарні плани, розробки відкритих уроків, класних годин, конспекти лекцій для інформатики, математики, фізики, хімії, біології, геогріфії, матеріали для директора та завуча, психолога, для класного керівника, а також музика, пісні, караоке для проведення Випускного вечору, Останнього дзвоника, Першого дзвінка, 1 вересня, Нового року.

Головна\Документи\Для вчителя української мови та літератури

При використанні матеріалів цього сайту - АКТИВНЕ ГІПЕРПОСИЛАННЯ та розміщення банеру -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!

Матеріали надіслала:
Учитель української мови
та літератури ДЗОШ № 101
МОЛЧАН Владілена Володимирівна

Розробка уроку зв’язного мовлення на тему: "Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса."

Тема. Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса.

Мета: познайомити дітей з джерелами писемності; ознайомити учнів із правилами написання листів, підписування конвертів; формувати вміння та навички правильно визначати зміст та композицію листа, вибирати потрібні слова та словосполучення, правильно писати адресу на конверті; розвивати навички свідомої дисципліни; виховувати мовленнєву культуру учнів.

Обладання: конверти.

Перебіг уроку

1. Оргмомент.

2. Перевірка домашнього завдання (фронтально).

3. Актуалізація. Мозковий штурм. За дві хвилини записати все те, що має відношення до писемності. Наприклад: мова, папір, літера, письмо, документ, лист, папірус, мовознавство, малюнкове письмо, алфавіт, графіка...

4. Повідомлення теми й мети уроку.

5. Робота за темою.

1) Розповідь вчителя (про телеграми й листи без літер).

У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людини нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма. Перегорнимо хоча б сторінки нашої історії.

У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою.

Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки – свист, за допомогою якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями.

Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.

Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто (вампум) – нанизані на стрічку морські черепашки. Поширеним було вузликове письмо – кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив’язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.

„Мова” сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо – піктографія.

Людина навчилась малювати дуже давно. Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Згодом у піктографічному письмі дедалі частіше використовувались умовні зображення. Малюнками передаються навіть абстрактні поняття: рогата змія означає „життя”, людина або тварина вниз головою – „смерть”, з’єднані руки – „дружба”, дві змії – „небезпека” і т.ін.

Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожного руху.

Піктографія удосконалювалась, у ній широко використовувались умовні знаки. На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшло ієрогліфічне письмо. У ньому кожний знак – ієрогліф передає слово або його частину. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї. Народи цих країн люблять своє письмо-малюнки і не збираються з ним розлучатися.

У нас також використовуються ієрогліфи. Ними можна вважати так звані арабські цифри. Адже значок, скажімо, 5 читається словом п’ять, а 4 – чотири. У цьому відношенні римські цифри І, ІІ, ІІІ і т.д. ближчі до піктографії.

Ієрогліфічне замінило буквене письмо. Винайдення літер – невеличких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досягнення людства.

Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.

Творцями слов’янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Сучасний український алфавіт склався на її базі. З неї вилучили зайві для української мови літери і додали необхідні – г, ї, й. Такою існує наша азбука з кінця ХІХ ст.

2) Запитання до учнів.

- Що таке лист?
- З якою метою пишуть листи?
- Чи можна назвати їх творчістю кожної людини?

3) Читання листа (стор.54 підручника).

-Кому він адресований?
-Про що в ньому розповідається?
- На які частини його можна поділити?

4) Розповідь вчителя.

Лист – це особливий вид творчості. Потреба в листуванні виникла в зв’язку з необхідністю спілкування на відстані.

Уміння написати листа означає вміння визначити його зміст і композицію, вибрати потрібні слова і словосполучення, правильно написати адресу на конверті.

Здебільшого листи складаються з таких частин:

ПОЧАТОК: звертання до того, кому адресовано лист.

ОСНОВНА ЧАСТИНА: зміст листа.

КІНЦІВКА: форми ввічливості: з повагою, на все добре, до скорої зустрічі; повторні поздоровлення; підпис, число.

4) Фізхвилинка.

5) Робота з конвертом.

Звернення уваги на малюнок конверту. Запам’ятовування правильності написання адреси.

6) Творча робота.

Написати листа другові чи родичам. Можна користуватися опорними словами та словосполученнями:

добрий день, хочу дізнатися, Ваше, здоров’я, цікаво проводжу, допомагати мамі, успіхи, спортивна секція, гурток.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда.

- Які види поштових відправлень ви знаєте?
- Що означає цифровий індекс в адресі?
- Які слова в запису адреси прийнято скорочувати?
- Де і в якій формі пишуться на конверті прізвище, ім’я та по батькові адресата?
- Де і як пишеться на конверті зворотна адреса?

7.Домашнє завдання.

Написати листа друзям або вчителю про свій літній відпочинок та навчання у школі.

Композиція листа. Урок української мови.

Правильне оформленнія конверту

Форми ввічливості у листах

Розробка уроку зв’язного мовлення на тему: "Джерела писемності. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса."

Понравилось? Отблагодарите, пожалуйста, нас! Для Вас это бесплатно, а нам - большая помощь! Добавьте наш сайт в свою социальную сеть:

 
Rambler's Top100
Copyright © 2005-2016 ИП"Уроки.нет" www.uroki.net
Деякі файли (розробки уроків, сценарії, поурочні плани) та інформація, які знаходяться на цьому сайті, були знайдені в мережі Інтернет, як вільно росповсюджуємі, надіслані користувачами сайту або знайдені у альтернативних джерелах, також використані власні матеріали. Автор сайту не претендує на авторство всіх матеріалів. Якщо Ви є правовласником сценарію, розробки урока, класної години або іншої інформації і спосіб розміщення її не відповідає дійсності, прохання негайно повідомити, з метою усунення правопорушення на адресу: . Карта сайта - www.uroki.net При використанні матеріалів сайту - розміщення банеру та активного гіперпосилання -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!