www.uroki.net - сценарії шкільних свят, поурочні, тематичні, календарні плани, розробки відкритих уроків, класних годин, конспекти лекцій для інформатики, математики, фізики, хімії, біології, геогріфії, матеріали для директора та завуча, психолога, для класного керівника, а також музика, пісні, караоке для проведення Випускного вечору, Останнього дзвоника, Першого дзвінка, 1 вересня, Нового року.

Головна\Документи\Сценарії шкільних свят

При використанні матеріалів цього сайту - АКТИВНЕ ГІПЕРПОСИЛАННЯ та розміщення банеру -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!

Сценарій випускного балу для одинадцятикласників.

Лунає мелодія "Шкільного вальсу" ("Давно друзья весёлые...").

На сцену виходить заступник з виховної роботи.

- Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний водночас. День розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Тільки вчора останнім акордом шкільної симфонії відлунали екзамени. Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Все це - позаду. А попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила і боляче лишати такі рідні місця, де пролетіло 17 трепетних, неповторних літ.

У цей незвичайний і урочистий день прощається із рідною школою 50-ий ювілейний випуск. Вчителі передали свої знання випускникам, вклали в кожного часточку свого серця ..допомогли знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, щастям, творчою працею. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться самостійно шукати відповіді на безліч запитань. І, щоб старт у самостійне життя був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, ми зібрались сьогодні у цьому світлому залі. А допоможуть нам в цьому наші шановні гості (представлення гостей). Займіть, будь ласка, місця за столиком почесних гостей.

(Урочисто)

Захід, присвячений 50-ому випуску школи, оголошується відкритим.

(Лунає Гімн України.)

(Виходять ведучі-десятикласники.)

1-й ведучий. Моя земля, мій отчий край, батьківська сторона, родинне гніздо, моє рідне село. Сьогодні ти все тут. Сьогодні ми з вами, дорогі односельці, вкотре промовимо слова подяки вчителям, батькам.

2-й ведучий

Яка ж красива ти, уквітчана весною,

Провіщала ключами журавлів,

Розбуджена бурхливою грозою

І пориванням річок до морів.

1-й ведучий

Яка ж красива ти - розгониста степами, .

Висока гирлами - аж в синю височінь.

Скрізь явори стоять богатирями

Понад дорогами століть і поколінь.

2-й ведучий

Яка ж красива ти, в гостинності одверта

Із успіхом назустріч доброті.

Яка ж ти мужня, сильна і уперта,

Як недруг стане на твоїм путі.

1-й ведучий. Безперечно, красива наша земля, і, без сумніву, тільки щедра, багата, красива земля народжує красивих талановитих дітей. Ось вони - бентежні й зашарілі, горді й схвильовані, сором'язливі і впевнені.

Своєю легкою ходою вони сьогодні прокладають шлях у майбутнє, невідоме, зоряне, світле.

Діти заходять до залу під музику і стають перед сценою. їх по черзі представляють, і вони парами під звуки вальсу Штрауса піднімаються на сцену.

2-й ведучий. Ось і настав цей день - день прощання зі школою. Попереду - незвідана даль. Позаду - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, бути завжди людиною - що є святішого і дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой "солодкий, коханий дим" рідного краю, рідної школи завжди буде поряд з вами.

1-й ведучий. Дорогі наші випускники! Школа і навчання в ній поволі відпливає у минуле. І, чим тривалішою буде відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться її обриси. Адже у стінах школи ви були і Менделєєвими, і Рафаелями. І перша буква, схована у магії слова, і перша цифра, пробуджена у нескінченному ряді математичних знаків, і перше кохання, і перша невдача - все це творило із вас найдовершенішу суть самої природи, ім'я якій - Людина.

2-й ведучий. Людина... У це слово вкладено світлу гармонію життя і нерозгадану тайну душі. Віднайти, відкрити в собі людину, зуміти стати нею - прагнення багатьох поколінь. Щоб досягти цієї мети, потрібно відродити найкращі поривання та якості, зберегти собор власної душі як найдовершенішу цінність людського буття. Хай вічна Книга мудрості супроводжує вас як доленосна зірка!

1-й ведучий

Вже у першім броді гасне літо.

Скільки зроблено, відмолено, прожито!

Це ж бо вам життя складає вірші,

Бо сьогодні ви - найщасливіші.

2-й ведучий

Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І ваша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг.

1 -й ведучий

Червневий вечір, синь безкрая.

Цей день вам довго не забуть.

Сьогодні, друзі, вам вручають

Всім атестати. В добру путь!

2-й ведучий

Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 17 літ.

І слова, любов'ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід.

(Директор виступає з напутнім словом і вручає випускникам атестати.)

1-а ведуча. Слово для привітання надається гостям свята.

(Вручення грамот, подяк.)

1-й ведучий. Сьогодні, у цю мить, атестат зрілості отримали всі випускники нашої України. Ми зараз духовно приєднуємося до молодого покоління, що вступає у життя. Атестати в руках тримають випускники Києва, Львова, Криму, Донецька і нашої маленької школи. Тож привітай, Україно, своїх дочок і синів з цим урочистим святом!

(Гімн України. Асистенти виносять Державний Прапор України.)

2-й ведучий. А зараз від імені випускників пропонується передати факел знань як символ торжества розуму, добра і миру їх наступникам- 10-класникам. Цю місію доручається виконати відмінниці навчання Вороні Вікторії. Вона передає факел учениці 10 класу, відмінниці навчання .........і.

2-а ведуча. Збережіть цей вогонь любові, віри, розуму й натхнення. Нехай його тепло обігріває ваші душі, надихає на успіхи, надає сили.

1-а ведуча. Обіцяємо вам зберегти його тепло, з гідністю нести звання учня Князегригорівської школи та своїми знаннями прославити його.

(Дівчата стоять з факелом попереду, 11 клас співає пісню "Не згасає вогонь у розумних очах".)

2-а ведуча Юність чудова, найкращі роки, Квітне, як сад навесні. Робимо ми самостійні кроки, Віримо в дні ясні.

1-а ведуча І уже вирішуємо самостійно, Сміливо йдемо в майбуття. З нами учителя слово надійне Зорею веде у життя.

2-а ведуча

Від шкільного порогу

Ми йдемо у далекі світи.

Ти світи нам в дорогу,

Наша школо, як зірка, світи!

Вже учителя слово

В наші душі лягло, як зерно.

Проросте колосково і врожаєм дозріє воно.

Ми зустрінемо світанок,

Уклонившись школі своїй.

Голубі полустанки нас позвали

До праці і дій.

1-й ведучий. Все починається в житті з малого: із зернинки - хліб, з промінчика - зоря. ...Перші кроки маленької людини у світ пізнання. Пригадаймо, якими вони були... Маленькі, несміливі, але цікаві й спостережливі прийшли ми до дитячого садочка. Так боязко було відірватися від теплих маминих рук, лякало незвідане, але підійшла молода і привітна вихователька, взяла наші малесенькі рученята до своїх долонь і повела першими сходинками спілкування й навчання. Тактовна і лагідна, вона завжди була поряд: мирила нас, заплітала кіски, витирала носики, втішала, терпляче сіяла зернятка людяності і доброти.

(Звучить пісня "Росяниста й срібна...".)

1-а ведуча

Вихователько рідна,

Ти - як світла зоря,

Бо вкладаєш у душі зерна правди й добра.

Ти, як мама, голубиш малих діток своїх,

Там, де ти, завжди чути гарну пісню і сміх

Вам, ............................., мамо моя,

І вам, ............................., доземно вклонюся від усіх я.

У дитинство своє крилате повернутись схочемо не раз.

Тож сьогодні, в урочисте свято, вихователько, слово для вас.

Просимо вас, шановна ....................................., до слова.і

(Виступ виховательки.)

(Танок малят. Іграшки лишаються на сцені. За лаштунками чутно галас дітей, випускники підіймають іграшки, сумують, діти підбігають і забирають іграшки.)

2-а ведуча. Відійшло дитинство, промайнуло, як миттєвість, і ось уже дорослі юнаки й дівчата стоять на порозі самостійного життя.

2-й ведучий. Важко сказати, у кого сьогодні більше свято - в учнів чи вчителів. Що важче - навчатися чи навчати? Мабуть, і те, й інше потребує значних зусиль. Але професія вчителя вимагає ще одного виняткового вміння - відчути кожного учня своєю кровиночкою. Кожен учитель дорогий своїм учням по-своєму. Але, мабуть, ріднішої за першу вчительку нема.

1-а ведуча

Як ми любимо Вас,

Наша вчителько перша,

Що ввели нас з собою

В світлий, сонячний клас.

І, обличчя свої на долоньки зіперши,

Ми дивились на Вас,

Прислухались до Вас.

2-а ведуча

Перша вчителько!

Рідна і мила,

Ми - проміннячко ніжне твоє,

Ти нам крила любові зростила,

І в серцях наших завжди ти є.

1-а ведуча

Будьте здорові і живіть, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг.

Багато вже від вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

2-а ведуча

І це нічого, що вже сріблить коси

Така непрохана і рання сивина.

Для нас завжди ви будете найкраща,

Найперша, рідна вчителько моя.

1-а ведуча

Читати вчили буковка до букви,

Проклади стежку в це складне життя.

Роки пройдуть, а вас ми не забудем,

Найперша, рідна вчителько моя.

2-а ведуча

А хто бешкетником найпершим був у класі І мав цей гріх? Це він, іти, і я. Пробачте нас усіх, терпляча і хороша, Найперша, рідна вчителько моя.

(Випускники запрошують на сцену перших вчительок. Вони заходять під мелодію пісні "Вчителько моя").

(Танець молодших школярів.)

1-й ведучий. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає потужним знаряддям впливу на молоду людину, що формується. Саме таким учителем стада для випускників класний керівник, яка протягом 7 років, починаючи з 5 класу, впевнено вела їх шляхами добра, любові, надії та віри.

1-а ведуча

Які терплячі все-таки

Оті класні керівники.

Вона нас то в кіно водила,

То на екскурсію возила,

Завжди ідею подавала,

Ходити в школу заставляла,

А ще до пізньої пори

Робила з нами вечори.

І непомітно вчила нас добру,

Порядку кожен раз,

І скільки вистачало сили,

Людей порядних з нас ліпила,

І до дверей нас провела,

Щоб ми в життя іти могли

Дорослі, добрі, повні сили,

Щоб вже самі добро творили.

Та ми в житті вас не забудем

І пам'ятати завжди будем.

І слово, й посмішку ласкаву,

То хитрувату, то лукаву,

І ту любов, що віддавали,

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике!

2-а ведуча

Життя іде, як теплий дощ, а ви по полю

Дітей своїх ведете вдаль, часом крізь болі

Ми вам бажаємо тепла, щастя й любові,

І пам'ятать будем завжди ми ваше слово.

1 - а ведуча

О час! Ти зупинись трішки,

1 - а ведуча

О час! Ти зупинись трішки,

Дитячих вуст послухай, зачекай!

Ти ще устигнеш виробити зморшки,

Моїй учительці ти долю дай!

Дай їй здоров'я, радості багато

На довгії, на многії літа.

Будьте здорові, щедрі і багаті,

Як наша українськая земля.

(Звучить пісня "С нами вместе начинали".)

Слово надається класному керівнику.

Класний керівник

Попереду - в ціле життя переліт,

Будуть негоди і спрага в дорозі...

Як стомишся й очі щіпатиме піт,

Як ти засумуєш, затужиш в дорозі,

Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,

Згадай наші верби, і луки, і трави,

І вічну тривогу своїх матерів,

І школу, і друзів своїх нелукавих.

Хай буде щаслива дорога твоя

У раннім і пізнім світанку,

Тебе зберігає тривога моя

Від першого подиху і до останку.

(Учитель вручає дітям квіти, подарунки.)

2-й вед у ч и й. Ніхто не знає краще своїх дітей, ніж їхні рідні - мами, тата, бабусі, дідусі, братики, сестрички, сусіди, друзі. Адже в них на очах проходить більша частина їхнього життя: щоденного, буденного, звичного. З ними, своїми найближчими і найріднішими людьми, ви такі, які є насправді: щирі, відкриті, без прикрас та гриму. Тож запросимо до слова ваших найближчих людей, які мають про вас щось сказати.

(Виступи рідних та сусідів.)

2-а ведуча

Прощальний бал. Пора цвітіння!

А ви - як лебеді па нім.

Це зрілість ваша, це - змужніння,

Це вам вирішувать самим.

Були ви в школі всі малята,

Та пролетів нечутно час.

Ви ж - лебеді, не лебедята,

Земля і небо- все для вас.

Виконується танень "Лебеді" ("Соняшник"), спускаються лебеді.

1-а ведуча Вам, дорогі учителі, Присвячуємо цю посвяту. Хай зорі сяють вам ясні І щастя буде так багато. Звучить клятва.

2-а ведуча. Сьогодні, в день прощання із рідною школою, залишаючи береги Дитинства і йдучи у незвідані світи, ми, випускники року, Перед лицем своїх друзів, знайомих та вчителів урочисто клянемось: прожити життя, достойне людини, бути гідними синами і дочками своїх батьків.

1-а ведуча. Схиляючись перед вашою мудрістю, дорогі вчителі, ми обіцяємо у житті керуватися вашими уроками людяності і справедливості, з гордістю нести звання учня школи, бути вірними синами і дочками свого народу, усі свої сили, вміння, знання віддати для збільшення добробуту і процвітання рідної Батьківщини. Клянемось!

2-а ведуча

Учителю! Вклонюсь доземно

Перед великим іменем твоїм.

Вже проросли оті маленькі зерна,

Що ти посіяв в серденьку моїм!

1 -а ведуча

Учителю! Ти - наче нездоланність,

Крізь все проносиш іскру доброти,

Щоб засвітити в серденьку дитячім

Вогонь священний розуму й краси.

2-а ведуча

Учителю! Невже ти не втомився

У юні душу класти щось нове?

Для цього ти на світі народився,

В навчанні є покликання твоє.

1-а ведуча

Учителю!

І слів не підібрати Епітетів, метафор, порівнянь,

Щоб вдячності рядочки проказати

За все, що ти так щиро віддавав.

2-а ведуча

Учителю!

Прекрасного ти гідний,

Бо вибрав у житті свою мету.

Від імені усіх кажу "Спасибі!"

За твою працю вчительську, святу.

(Вручаються квіти вчителям.)

2-й ведучий. Важка і складна вчительська праця. Як вмілий диригент терпляче підбирає потрібні нотки, щоб скласти потужний акорд, так і вчитель щодня, щогодини і щохвилини складає єдину палітру знань, вмінь та навичок учнів. Для вас, шановні трудівники, що засівають добром ниву дитячих сердець, лунає ця п'єса.

(Учень виконує вальс Є. Доги з кінофільму "Мій ласкавий та ніжний звір".)

Виступ батьків зі словами подяки вчителям.

1-а ведуча.

Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама й батько.

І батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ви ходили.

Уже зміцніли ваші крила, щоб літати,

Та не забудьте про рідних маму й тата.

І встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Випускник читає вірш "Ваші душі - немовби троянд пелюстки".

Наші душі - немовби троянд пелюстки.

Та морози не раз їх жорстоко палили,

Бо гніздо на вітрах, мов невтомні пташки,

Тато з мамою вдвох будували-ліпили.

Наче коршун, на вас налітала гроза.

Били краплі важкі наші втомлені руки,

І, якщо по щоці покотилась сльоза,

То ніколи не стада сльозою розлуки.

Разом І сонцем встаєте, й роса на траві

Знов дарує душі життєдайну вологу.

Із гніздечка старого соломинки живі

Гомонять про колишню тривогу.

А гніздо на вітрах. Поки жити нам вдвох,

Соломинки м^ все ліпити, мостити.

Може, й щастя у тому, щоб, носячи мох,

По-пташиному високо й трепетно жити.

2-а ведуча

Батько і мати - два сонця гарячі,

Що нам дарують надію й тепло.

Батько і мати... У долі дитячій

Треба, щоб кривди між них не було.

1- а ведуча

А без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

2-а ведуча

Здавалося, дитинство буде вічне,

Здавалося, воно не відцвіте,

Матусі слово, мудре, втішне,

І слово колискової святе.

Звучить пісня "Поговори со мною, мама".

1-й ведучий

Так мало я тобі сказати встиг

І поглядом, і жестами, й словами.

А відстань уже більшає між нами.

І голос твій на мить чогось притих.

1-а ведуча

Не печалься, не журися, мамо,

Усміхнись і не корись жалю.

Натинає доленька вітрила,

Шепчуть губи: "Я тебе люблю".

Звучить пісня "Світи нам, матінко, світи".

2-а ведуча. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди помагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

1-а ведуча. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

2-а ведуча. Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і за ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!

Вручення квітів батькам. Звучить пісня "Мама".

1-а ведуча. Нема нічого святішого за батьків, нема нічого важливішого за батьківське благословення.

(Батьки піднімаються на сцену з рушниками, роблять арку з рушників, стелять рушники під ноги дітям.)

Батьки

Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

Жива традиція народу України

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя лише дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і па труд ми вас благословляємо

І по правді, так, як слід, на цій землі живіть.

Діти проходять по рушнику під музику "Два кольори".

2-а ведуча

Два кольори оті на полотні

Червоними чорними нитками,

Світанок той і ті святешні дні,

Зігріті материнськими руками,

Лишаються у серці назавжди,

Освітлюють прожитих літ суцвіття,

І, де б не був ти, де б ти не ходив,

Вони для мене найрідніші в світі.

Вдивляюся прийдешнє, ніби в степ,

Аж серце заболить, воно - не камінь.

Бо згадка про рушник знов тихо зацвіте

Червоними і чорними нитками.

(Випускники виконують вальс для батьків.)

2-й ведучий

Як же час пролітає швидко!

Наші діти так скоро ростуть.

Білі плаття, як крила лебідки

Вас у вальс легкий понесуть.

Закружля ваша юність чудова,

і наповниться щастям зал.

Перший раз, як Наталка Ростова,

Ви сьогодні прийшли на бал.

Перший бал... Зашарілі і ніжні.

Як збентеження приховать?

Мов лебідоньки білосніжні,

Ви збираєтесь відлітать.

І на досвітку, як проміння

Сонця ясного забринить,

Ви гніздо своє неодмінно,

Вже покинете, щоб летіть.

Хай же буде вам небо високе,

Ясне сонце і світла путь

Щастя, радості і світ широкий.

Як же років цих не забуть?!

Сьогодні ви із світлою печаллю

Ступили всі через шкільний поріг.

Хай буде цей бентежний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг!

1-й ведучий. Ось наше свято й добігає кінця. Випускники вирушають у свою життєву дорогу. Так було минулого року, 2 роки назад, З роки, проте сьогодні все по особливому. Бо сьогодні ми святкуємо 50-й, ювілейний випуск.

Слово надається випускникам.

1-а ведуча. Сьогодні з нагоди ювілею ми хочемо започаткувати традицію галереї випускників. Щоб пам'ять про нас залишилась у серцях учителів, школярів, в стінах школи, ми даруємо школі цю картину з підписами і своїми фотокартками і сподіваємося, що цю традицію з радістю продовжуватимуть випускники майбутніх років.

А зараз на цю сцену ми запрошуємо випускників-ювілярів 1,10, 20, 30, 40 випусків.

2-а ведуча

Ми ще теперішнє, а ви - уже минуле. Жива історія, літопис у віках. Вдивляючись у Ваші лиця, Цікавість, вдячність бачимо в думках.

1-а ведуча

Шкільне дитинство дзвоником злетіло,

Давно доросле почалось життя.

Здається, вчора атестати нам вручили,

І не знайти в минуле вороття.

Пригадую я перші наші кроки,

Коли прийшли ми в перший клас.

Таким був світ безмежним і широким,

А донька вже танцює шкільний вальс.

Вже (20, 30, 40) літ звучить у мені вальс,

Отой бентежний, незабутній, перший.

І, хоч я нині віком вдвоє старша,

Учителько, я прошу в танець вас.

Кружляють в голові прості слова,

Ми всі такі однакові та різні.

При зустрічі стаємо неначе рідні,

Шкільні літа не мають вороття.

2-а ведуча. Закінчиться вечір, настане світанок, і наші діти розлетяться по світах шукати своєї долі. Запам'ятайте їх ось такими - юними, красивими, із сяючими очима і палаючими серцями.

Феєрверк. Фінал. Лунає пісня "Куда уходит детство", на першому куплеті світло гасне, а коли йде приспів, вмикається, і згори летять повітряні кульки й конфетті. Під час виконання останнього куплету вибігають дітки, беруть за руки випускників і спускаються в зал.

Сценарій випускного балу для одинадцятикласників.

Понравилось? Отблагодарите, пожалуйста, нас! Для Вас это бесплатно, а нам - большая помощь! Добавьте наш сайт в свою социальную сеть:

 
Rambler's Top100
Copyright © 2005-2014 ИП"Уроки.нет" www.uroki.net
Деякі файли (розробки уроків, сценарії, поурочні плани) та інформація, які знаходяться на цьому сайті, були знайдені в мережі Інтернет, як вільно росповсюджуємі, надіслані користувачами сайту або знайдені у альтернативних джерелах, також використані власні матеріали. Автор сайту не претендує на авторство всіх матеріалів. Якщо Ви є правовласником сценарію, розробки урока, класної години або іншої інформації і спосіб розміщення її не відповідає дійсності, прохання негайно повідомити, з метою усунення правопорушення на адресу: . Карта сайта - www.uroki.net При використанні матеріалів сайту - розміщення банеру та активного гіперпосилання -ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!